Одиночне ув'язнення залишається однією з найменш транспарентних форм карального впливу держави на особу. Його латентність визначається не стільки інституційною закритістю пенітенціарних установ, скільки специфічним характером шкоди, яку ця практика спричиняє: шкода ця невидима, відстрочена у часі і недоступна для безпосереднього суспільного сприйняття. Саме така «невидимість» формує стійкий суспільний міф про те, що проблема одиночного ув'язнення вичерпується незадовільними матеріальними умовами тримання — недостатнім освітленням, відсутністю належної вентиляції, обмеженим доступом до санітарного вузла. Поліпшення ... Читати далі »

Одиночне ув'язнення – режим, при якому особа позбавляється значущого соціального контакту з іншими ув'язненими, – є одним із найбільш дискутованих інструментів сучасної пенітенціарної практики. Правила Мандели (правило 44), стандарти ЄКЗК та практика ЄСПЛ однозначно фіксують: тривала ізоляція завдає серйозної психічної шкоди і в певних випадках кваліфікується як неналежне поводження за статтею 3 Конвенції.

... Читати далі »

— А скільки в нас загалом відкритих вікон? — Усі відкриті. — Ми не знаємо міри. Ну що ж, відкриті вікна будемо зачиняти. Євген Шварц. «Убити дракона» (1944)

Існує особливий різновид академічного «гальмування»: коли явище настільки масштабне й настільки очевидне, що науковий апар ... Читати далі »

Щоб забезпечити, що поміщення особи в одиночну камеру здійснюється тільки за виняткових обставин і протягом якнайкоротшого часу, щодо кожного з видів одиночного ув’язнення повинна існувати окрема процедура його застосування та перегляду відповідних рішень. Комітет викладає тут у загальних рисах процедури, які він вважає належними:

... Читати далі »

Проблема одиночного ув'язнення на початку XXI століття набула якісно іншого виміру порівняно з тим, яким він був у попередні епохи пенітенціарної думки. Це концептуальне зміщення зумовлено не стільки зміною правозахисної риторики чи еволюцією міжнародних стандартів поводження з ув'язненими, скільки накопиченням потужного масиву емпіричних досліджень, які переконливо і беззаперечно задокументували руйнівний вплив ізоляції на фізичний та психологічний стан людини. Йдеться про вплив, що не лише не стримує деструктивну поведінку, а навпаки — провокує її, штовхаючи ув'язнених до членоушкодження, суїцидальних спроб та глибокої психічної дезінтеграції особистості. Саме ця обставина надає правозахисникам і правозахисним організаціям цілком обґрунтовані підс ... Читати далі »

20 березня 2026 року Європейський суд з прав людини провів південний діалог із неурядовими організаціями та адвокатами, які ведуть справи в Суді — формат, що став скромною, але символічно значущою традицією в календарі заходів Суду, спрямованих на взаємодію з громадськістю. Керівництво Суду, посадовці Секретаріату, голови секцій та секретар Великої палати виступили перед різнорідною аудиторією, до якої увійшли стратегічні адвокати, представники НУО та практикуючі юристи з усіх держав-членів Ради Європи. Порядок денний був номінально відкритим та діалогічним; насправді ж він був більш структурованим і, подекуди, навмисно обмеженим.

... Читати далі »

Суспільствознавство довго шукало відповідь на запитання, чому громадяни авторитарних держав не чинять масового опору системам, що відверто обмежують їхні права. Традиційні пояснення зводилися або до репресивного страху, або до ідеологічної обробки. Проте жодне з них повною мірою не охоплює феномен, що спостерігається в пострадянській Росії початку XXI століття: відносно добровільної й масової відмови від громадянських свобод в обмін на матеріальний та інформаційний комфорт.

... Читати далі »

У справі Sekour v. France Європейський суд з прав людини (П’ята палата) виніс рішення 12 березня 2026 року, розглянувши питання про те, чи порушувало тривале адміністративне утримання затриманого за підозрою у тероризмі в одиночній камері статті 3 (заборона нелюдського або принижуючого гідність поводження) та 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції.

... Читати далі »

Види одиночного ув’язнення – основні положення

1. За рішенням суду (досудовий захід) – виправдане лише з метою захисту слідства; має ґрунтуватися на доказах, бути індивідуальним та супроводжуватися гарантіями. Суди не повинні призначати одиночне ув’язнення як частину покарання — це повноваження належить тюремній адміністра ... Читати далі »

Ізоляція обмежує права більше, ніж це передбачає саме ув’язнення. Додаткові обмеження мають бути окремо обґрунтовані. Стандарти ЄКПЛ та судова практика ЄСПЛ визначають відповідні критерії. Мнемонічна абревіатура PLANN узагальнює 5 основних вимог.

... Читати далі »