Ця подія є надзвичайно вагомою на шляху реформування вітчизняної системи кримінальної юстиції відповідно до європейських стандартів та створення національної моделі пробації й відповідної служби.

Цій події передувала майже дворічна напружена робота експертної групи ЮНІСЕФ. Членами експертної групи та авторами законопроекту про пробацію є Олександр Беца (Міжнародний Фонд «Відродження»), Олексій Лазаренко (Міністерство внутрішніх справ України), Олександр Лемешко (Інститут вивчення проблем злочинності академії правових наук України), Галина Овчарова (Харківський громадський центр «Молодь за демократію»), Дмитро Ягунов (Одеська національна юридична академія), Ірина Яковець (Інститут вивчення проблем злочинності академії правових наук України).

За результатами роботи експертної групи підготовлено проект Концепції створення й розвитку системи пробації в Україні на період 2008-2018 років, яка була презентована 15 жовтня 2007 року в Інституті законодавства Верховної Ради України.

20 червня 2008 року Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності були проведені комітетські слухання та «круглий стіл» на тему «Шляхи вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері правопорушень, вчинених неповнолітніми, в контексті гармонізації з міжнародними нормами і стандартами (щодо законодавчого забезпечення впровадження пробації в Україні)». На слуханнях було презентовано зазначену вище Концепцію в оновленій редакції з урахуванням рекомендацій зацікавлених сторін, а також проект змін до вітчизняного законодавства щодо впровадження пробації в Україні, які були підготовлені експертною групою ЮНІСЕФ.

І, нарешті, 26 листопада 2008 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону, розроблений зазначеною вище робочою групою ЮНІСЕФ та зареєстрований за ініціативою народного депутата України Віктора Швеця.

Актуальність проблематики створення в Україні служби пробації обумовлена тим, що організаційно-функціональна структура державного управління пенітенціарною системою України характеризується відсутністю з’єднувальної ланки між кримінальним процесом, виконанням покарань та соціальною роботою з правопорушниками, що робить чинний інститут покарання з випробуванням (ст.75 КК України) формальним та унеможливлює досягнення цілей покарання, передбачених кримінальних законом.

Необхідність прийняття Закону України «Про пробацію» також обумовлена відсутністю в Україні законодавчих умов для проведення соціальної роботи зі злочинцями, а також здійснення індивідуалізованого нагляду за ними в умовах вільного суспільства.

Крім того, потреба у прийнятті цього закону обґрунтовується тим, що служба пробації у всіх країнах світу стала невід’ємним елементом національних систем кримінальної юстиції, а сам термін «пробація» отримав міжнародне визнання, у той час коли в Україні система пробації поки ще не створена, а відповідна публічна структура відсутня.

Отже, робота над створенням служби пробації як нового елемента вітчизняної системи кримінальної юстиції триває.

Подальші кроки щодо створення системи пробації в Україні пов’язані не тільки з формальною законодавчою роботою над процесуальними аспектами застосування пробації або визначення організаційно-функціональної структури служби пробації, але й з осмисленням та визначенням концептуального підґрунтя цієї діяльності пробації у нашій державі

Автори законопроекту:

О.В. Беца, Міжнародний Фонд «Відродження»





О. О. Лазаренко, Міністерство внутрішніх справ України






О. М. Лемешко, Інститут вивчення проблем злочинності академії правових наук України





Г.Б. Овчарова, Харківський громадський центр «Молодь за демократію»





Д.В. Ягунов, Одеська національна юридична академія;




І.С. Яковець, Інститут вивчення проблем злочинності академії правових наук України

Дмитро Ягунов

http://probation.at.ua

http://www.civicua.org/news/view.html?q=1266501