Олександр Адзеленко: Перевиховати можна лише в людських умовах - 1 Червня 2012 - Персональный сайт

Вівторок, 2016-12-06

Сайт Дмитра ЯГУНОВА

d.yagunov@gmail.com

Меню сайту

Форма входу
Пошук
Головна » 2012 » Червень » 1 » Олександр Адзеленко: Перевиховати можна лише в людських умовах
10:25 PM
Олександр Адзеленко: Перевиховати можна лише в людських умовах







Бесіда з начальником управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, 
генерал-майором внутрішньої служби, кандидатом юридичних наук 

Олександром Васильовичем Адзеленко

Щодня проїжджаючи по Люстдорфській дорозі, одесити мимоволі звертають увагу на будови, що стоять за масивними бетонними стінами і колючим дротом. Чоловіча і жіноча "зона"- виправні колонії, СІЗО. 

Там теж живуть люди, але за особливим режимом і під посиленою охороною. Ставлення до них у законослухняних громадян суперечливі. Хтось вважає, що там містяться лише жертви неправедного правосуддя, інші упевнені, що там сидять, так би мовити, антисоціальний елемент. 

За словами персоналу виправних установ, в колоніях містяться приблизно 70 відсотків тих, хто колись оступився, але, відбувши покарання, повернуться в нормальне суспільство. 

А ось решта 30 відсотків - або не бажають, або не здатні змінити свій кримінальний образ мислення.

Останнім часом інформація про виправні установи стає усе більш відкритою, тобто міфів і домислів, пов'язаних з життям за колючим дротом буде значно менше. 

Перевиховати, виправити людину можна тільки тоді, коли вона знаходиться нехай в тяжких, але людських умовах. 

Інакше досягається лише зворотний ефект, коли на свободу після закінчення терміну ув'язнення виходить озлоблена на весь світ, а значить соціально небезпечна людина.

Одним зі своїх головних обов'язків на посаді начальника управління ДПтС України в Одеській області Олександр Адзеленко вбачає поліпшення умов утримання засуджених у виправних установах Одеської області, тим більше що саме це завдання поставлене і президентом України Віктором Януковичем. 

Усього лише півтора роки тому генерал-майор внутрішньої служби Олександр Адзеленко приступив до нових для себе посадових обов'язків. До призначення на пост начальника управління, Олександр Васильович був деканом Одеського університету внутрішніх справ:  - Перше враження після ознайомлення із станом установ, з умовами життя і праці у виправних колоніях та СІЗО було гнітючим, - розповів Олександр Васильович. - Стало ясно одне - з боку колишнього керівництва був відсутній правильний підхід відносно управління господарством і кадрами. 

Тому, приступивши до своїх обов'язків начальника управління, відразу організував проведення ремонтів, благоустрій будівель, призначених для персоналу, а також і приміщень в яких містяться ув'язнені. 

Розуміння і підтримку в цих питаннях відчув зі сторони обласного і міського керівництва. Істотну допомогу в проведенні ремонтних робіт, а також для отримання замовлень для засуджених, зайнятих в різних сферах виробництва, нам роблять такі підприємства, як Одеський торговий порт, Одеська залізниця, а також деякі представники середнього і великого бізнесу, виступаючи спонсорами. За минулий рік нами виконані колосальні ремонтні роботи в установах області. 

Тільки за перший квартал цього року, ми вже встигли привести до порядку фасад адміністративної будівлі, огорожу №51, котельню, яка опалює усі наші установи, а також відремонтували дахи приміщень, в яких проживають засуджені. Провели ремонт кімнат побачень. Ремонтні роботи були проведені також в харчоблоках і в санчастині установ. 








- Питання виробництва завжди актуальне. Як йдуть справи на сьогодні?

- промислове підприємство Одеської виправної колонії №14 вже уклало 5 міжнародних договорів на експорт вироблюваної підприємством продукції за кордон. Нашими партнерами є Казахстан, Румунія, Молдова. 

Також зараз ми плануємо укладення контракту з німецькими підприємцями на постачання їм устаткування. Ми постійно шукаємо замовників на вироблювану продукцію, які можуть посприяти нам у розширенні виробництва. Основна проблема в тому, що у нас немає як такого держзамовлення, а це дуже необхідно. 

Придбано необхідне устаткування для виробництва. 

А придбане устаткування - це нові робочі місця, а значить можливість засудженому виплачувати позови, аліменти. 

Багато працюючих ще і рідним матеріально допомагають. 

А ще на виробництві засуджені освоюють професії, отримують практику і виходять на свободу фахівцями. 

На базі колоній також функціонує профтехучилище, яке видає випускникам дипломи державного зразка. Для чоловіків це переважно професії токаря, зварювальника, сталеливарника, фрезерувальника. 

Жінки вчаться на швачок і кухарів. Крім того, що засуджені працюють на підприємствах колоній, так ще вони після закінчення терміну ув'язнення можуть бути конкурентоздатними на ринку праці. 

Ми даємо їм необхідні професії, які зараз затребувані. Зараз мало фахівців з металу - токарів, фрезерувальників. Саме їх ми і готуємо. Згодом нам говорять "спасибі" колишні "в'язні" за отриману професію.








- Олександр Васильович, а що зроблене або буде зроблено для створення нормальних умов в СІЗО? Адже там, і це не є секретом, іноді люди знаходяться роками, причому, не будучи ще судом визнані винними, тобто можуть бути і виправданими. Проте умови, в яких вони містяться, як вважає багато хто з тих, хто якимсь чином зіткнувся з цією проблемою, навіть гірше чим у засуджених у виправних колоніях. 

- Уперше за багато років, держава виділила управлінню більше мільйона гривень на ремонт приміщень Одеського слідчого ізолятора, якому вже більше ста років. 

Буде замінена каналізація, електромережі, приступили до ремонтних робіт в усіх коридорах і камерах, де містяться неповнолітні. Бюджетні кошти на ці цілі нам обіцяли виділити і наступного року. 

Так що найближчим часом умови проживання людей, що знаходяться в слідчому ізоляторі, значно покращаться. 

Крім того, як я вже говорив, допомогу нам надають і громадські організації, і підприємці, і представники церкви. Ми усі пам'ятаємо, що в СІЗО містяться і неповнолітні, очікуючи вирок суду. 

Саме їм, в першу чергу, треба створити умови, які сприятимуть становленню їх як осіб, повноцінних громадян своєї країни. Порядок має бути в усьому: і в приміщенні, і в думках. 

Багато хто йде нам на зустріч, допомагаючи СІЗО харчуванням, одягом. 








- На території колонії № 74 є дитячий будинок, де знаходяться діти до 3-х років, мами яких відбувають покарання. 

- Так, кожного разу, коли я відвідую колонію, я заходжу до цих малюків з подарунками. Діти чекають цього. Наш дитячий будинок - це наша гордість. 

Чистота і порядок, просторі, світлі приміщення, усе це підтримується нами і благодійними організаціями. Багато людей готові допомагати дитинству за колючим дротом. 

Тому і харчування, і одяг, іграшки відповідають вимогам і установленим нормам. 

Малюки бачаться з мамами 4 години в день: 2 години до обіду, 2 - після. Якщо мама взмозі годувати дитину грудьми, і для цього немає ніяких протипоказань, то вона ще приходить до малюка і на годування. 

Адміністрація і працівники дитячого будинку тільки заохочують грудне вигодовування! Адже ні для кого не секрет, що краще за материнське молоко для немовляти їжі немає!








- Олександр Васильович, цього року організована Громадська рада при управлінні. Які організації входять в Громадську раду і на що спрямована їх діяльність? 

До складу Громадської ради при управлінні входять найбільш активні і громадські, благодійні і релігійні організації, представники засобів масової інформації, представники яких безпосередньо працюють із засудженими в установах виконання покарань Одеського регіону. 

Серед них хочеться назвати такі організації, як Південноукраїнський центр "Здоров'я. Жінка. Довголіття", місія милосердя "Добрий самарянин", асоціація колишніх ув'язнених "Подолання", "Міжнародний альянс ВІЛ/ СНІДУ в Україні" і інші. 

Тісна, плідна співпраця ведеться з Одесько - Ізмаїльською єпархією української православної Церкви Московського Патріархату, Одесько - Сімферопольською диецезией Римо- католицькій Церкві, Одеською іудейською релігійною громадою "Хабад Шомрей Шабос", Об'єднання Церков Християн Віри Євангільської.










- Ви ведете прийом громадян, отримуєте листи, звернення від засуджених, їхніх родичів. На що найчастіше люди скаржаться? 

- Багато звернень від батьків молодих засуджених, які просять, щоб їхніх дітей залишали відбувати покарання на території Одеської області. А скарги. на початку року були на умови утримання, харчування, на медичне обслуговування. Зараз їх стало вже значно менше. 

Завдяки губернаторові Едуардові Матвійчуку в декількох лікарнях нашої області обладнані палати для утримання і лікування людей, що знаходяться під вартою. Централізовано було придбане новітнє медичне устаткування для колоній і СІЗО. 

Це істотно допоможе нам для виявлення хвороб на ранніх стадіях у засуджених, особливо онкологію, туберкульоз. 



- Як на рахунок харчування?

Що стосується харчування...

Підготовка до зимового періоду пройшла успішно. Заготовлено овочі, борошно, крупи і інші необхідні продукти харчування. На ці цілі держава виділила близько двох мільйонів гривен. 

Істотно допомогло і наше підсобне господарство (тільки більше 3 тисяч гектарів землі), розташоване в селі Орджонікідзе Ширяївського району. 

Ми навіть запрошували журналістів, які особисто бачили в яких умовах готується їжа для засуджених і навіть спробували борщ! У їдальнях санітарні умови відповідають усім вимогам, на стінах – картини - роботи засуджених. 

Під час їжі звучить класична музика. Людина повинна виховуватися в нормальних, людських умовах, щоб це стало для нього непорушною нормою.







- Розкажіть про Ширяївський виправний центр №111. 

- Вже багато говорилося і писалося про наше Ширяєве. Ширяеївський виправний центр №111 - колонія - поселення. Правда, багато що в цьому господарстві доводилося піднімати з руїн. За останні роки тваринницька галузь була фактично доведена "до ручки". У Орджонікідзе на сільськогосподарських роботах сьогодні зайняті півтори сотні засуджених. 

Вони опанували такі професії як механізатор, доярка, працюють на пилорамі, свинофермі, птахофермі, млині, на макаронній фабриці, в пекарні. 

До речі сказати, хліб печемо для усього села. Зараз плануємо відкрити декілька магазинів, в яких змогли б реалізовувати свою сільгосппродукцію. Для охочих після закінчення терміну ув'язнення залишитися жити в селі і продовжувати працювати в нашому господарстві - відремонтований гуртожиток. 

Цього року таких було п'ять чоловік. Деякі з них не лише залишаються самі, але і перевозять сюди свої сім'ї. Це говорить про те, що люди задоволені і відношенням до себе з боку нинішнього керівництва, і умовами праці. 

Вважаю, що впродовж року про успіхи нашого сільського господарства в Орджонікідзе заговорить уся Україна. 



- До приходу в управління Ви працювали в Одеському Університеті МВС. Чи підтримуєте зв'язок з Вузом? Можливо, є якісь плани по співпраці?

- Спільно з університетом розроблена велика програма, яка включає заняття викладачів із співробітниками управління, виховно-психологічну роботу із засудженими, зокрема, з підлітками, а також виробничу практику, яку проходитимуть у нас курсанти. 

Нині управління ДПтС України в Одеській області уклало договір про співпрацю з Одеським національним університетом ім. Мечникова, Південноукраїнським державним педагогічним університетом ім. К.Д. Ушинского, Одеським державним політехнічним університетом і Ізмаїльським державним гуманітарним університетом.

Спільна робота з навчальними закладами вносить істотний вклад в піднятті рівня професіоналізму персоналу, що має величезний вплив на виконання службових завдань. 

Також, у свою чергу, молоді фахівці вибирають місце роботи не в сліпу, а познайомившись з умовами праці, особливостями роботи в колоніях. Це означає, що якщо після закінчення ВНЗ до нас прийде випускник, щоб влаштуатися на роботу, його вибір буде усвідомленим.  




- Олександр Васильович, ви приділяєте велику увагу і розвитку творчого потенціалу засуджених. І слід сказати, що далеко не багато творчих людей на волі змогли б розповісти про себе по центральних ЗМІ. А таланти Ваших засуджених зацікавили такі телеканали, як "1+1", "Україна". Також відомо, що для засуджених регулярно проводяться концерти, конкурси спільно з громадськістю. Яка мета такої діяльності?

- По- перше, людина, де б вона не знаходилася, залишається людиною. 

І якщо Бог його нагородив талантом, а тим більше, якщо цей талант проявився в місцях позбавлення волі, то чому про це не сказати суспільству? 

Дивіться, він прийшов до нас злочинцем, а ми повертаємо вам художника, наприклад! 

Ні для кого не секрет, що люди, які відбувають покарання дуже часто залучаються до мистецтва. 

І не тому, що це комусь потрібно. Напевно психо - емоційний вибух після усього пережитого примушує людину, здатну міркувати, аналізувати, давати оцінку подіям, що відбуваються в його житті, витягнути з життєвих уроків правильні висновки. Букет різних переживань, емоцій, які іноді нікому розповісти, та і не завжди хочеться, набуває свого прояву у фізичному світі. Ось і народжуються картини, вірші і музика, предмети прикладного мистецтва.

А для співробітників системи заняття творчістю - це можливість самовиразитися, проявити себе в улюбленому занятті. Ви знаєте, опиняється в нашій системі стільки талановитих людей! 

Багато хто використовує свої здібності на роботі. Творчий підхід до справи означає душевний підхід, а це вже зовсім інші результати. До нас, до нашої команди тягнуться вже імениті артисти, допомагають в організації концертів як для співробітників, так і для засуджених, за це їм велике спасибі. 



- А що ви можете сказати про духовне виховання засуджених? 

- І не лише засуджених. Я вже говорив про тісну співпрацю з церквами. В установах виконання покарань в Одеській області для засуджених є храми і молитовні кімнати, оснащені усім необхідним для проходження служб і релігійних обрядів. 

Зайдемо в одну з церков при колонії, наприклад, в церкву Георгія Побідоносця. Храм зареєстрований і включений в реєстр церковних будов Обласного Єпархіального управління Одеської Єпархії на добровільних підставах. 

Храм побудований руками засуджених, що відбувають покарання! Ікони, церковне начиння, необхідні меблі - усе зроблено їх умілими руками по благословенню настоятеля храму священнослужителя Одеського Свято- Пантелеймонівського чоловічого монастиря Архімандрита Платона, а тому кожна ікона, намолена не однією сотнею страждущих, унікальна, неповторна. У храмі проходять богослужіння, в яких приймають участі настоятель Свято- Сретенского Храму м. Одеси, протоієрей Ілля і вихованці Одеської духовної семінарії. Для усіх під час недільної служби співає церковний хор.

Кількість вірян серед засуджених росте. Це ті, хто постійно відвідує богослужіння, бере участь в житті церкви, причащається і сповідується священнослужителям при колоніях, а головне, усвідомлює щиро, до глибини душі, усю низькість грішного шляху, сьогодення, що привело його в реалії. 

Цього року ми організували паломництво по святих місцях і храмах м. Одеси для засуджених з ділянки соціальної реабілітації Чорноморської виправної колонії № 74 і для усіх бажаючих співробітників. 

Людина, у якої міцна віра, Бог, в душі ніколи не скоїть злочину проти закону і моралі. Так вважають постійні відвідувачі церкви. Так вважаю я. А для співробітників нами організовані лекції, бесіди зі священиком, настоятелем храму Св. Георгія Побідоносця протоієреєм Андрієм, які проходять раз на тиждень. Це дуже необхідно. Людина не може жити без віри.


Хочеться додати, що на нещодавно проведеному заході спільно з начальником головного управління юстиції в Одеській області Костянтином Продіусом на базі виправної колонії № 14 "День відкритих дверей", представники влади, громадськості, засобів масової інформації, а також родичі засуджених змогли переконатися, наскільки змінилися умови утримання засуджених. Олександр Адзеленко провів гостей по усіх комунально - побутовим приміщенням, де охочі могли побачити умови перебування засуджених, поспілкуватися з ними. 

Також гості відвідали їдальню під час обіду, а після - житло засуджених. Чистота і порядок в установі приємно здивували відвідувачів. У свою чергу, засуджені в приміщенні клубу організували виставку своїх творчих робіт. 

Один з умільців від імені усіх засуджених подякував керівнику за турботу, людське відношення і справедливий підхід до будь-якої ситуації і подарував ікону Олександра Невського.









- І на завершення нашої розмови, що б Вам хотілося побажати пенітенціаріям України? 

- Здоров'я насамперед. Терпіння і витримки в нашій нелегкій праці. 













Бесіду провела старший інспектор (взаємодії із ЗМІ та зв’язків з громадськістю) 
УДПтСУ в Одеській області, капітан внутрішньої служби 
Ірина Терзі

Фото Дмитра Ягунова
Переглядів: 2714 | Додав: dmytro-yagunov
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Календар
«  Червень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наше опитування
Які актори роблять найбільш вагомий внесок у забезпечення законності у пенітенціарних установах ?
Всього відповідей: 89

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2016
Сайт управляється системою uCoz