Вітаю Вас, Гість

10:39 PM
"Пенітенціарна система України" - нове видання


Ягунов Дмитро


ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА УКРАЇНИ:
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК, СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ




Видання третє, перероблене та доповнене. – Одеса, 2009. – 314 с.




Зміст



ПЕРЕЛIК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ


ПЕРЕЛIК ТАБЛИЦЬ

 

ВСТУП

 

Розділ I.

СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛIННЯ ПЕНIТЕНЦIАРНОЮ СИСТЕМОЮ

1.1. Поняття пенітенціарної системи, її структура та функції

1.2. Політичні, правові та соціальні чинники формування пенітенціарної системи України 

1.3. Органи державного управління пенітенціарною системою

1.4. Реформування вітчизняного пенітенціарного відомства: реалії, перспективи та європейські стандарти 

1.5. Актуальні проблеми державного управління пенітенціарною системою України        

Висновки до першого розділу

 



Розділ II.

СОЦIАЛЬНА ПОЛIТИКА ДЕРЖАВИ ЩОДО ЗАСУДЖЕНИХ

2.1. Ресоціалізація засуджених: термінологія, наукові погляди, концепції

2.2. Нормативне закріплення процесу ресоціалізації засуджених у вітчизняному законодавстві 

2.3. Моделі ресоціалізаційного впливу

2.4. Персонал тотальних інституцій

2.5. Ресоціалізація засуджених як напрям соціальної політики

Висновки до другого розділу

 



РОЗДIЛ III.

ЗАРУБIЖНИЙ ДОСВIД УПРАВЛIННЯ ПЕНIТЕНЦIАРНОЮ СИСТЕМОЮ

3.1. Ресоціалізація засуджених як напрям державної соціальної політики у зарубіжних країнах 

3.2. Основні риси державного управління пенітенціарними системами зарубіжних країн

3.4. Відомче підпорядкування пенітенціарних систем у зарубіжних країнах

3.4. Зарубіжний досвід в’язничної приватизації

3.5. Від виконання покарань до менеджменту у сфері забезпечення безпеки суспільства: нові тенденції західної пенітенціарної політики

Висновки до третього розділу

 

 

Розділ IV.

РЕФОРМУВАННЯ ПЕНIТЕНЦIАРНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ПОТРЕБИ ТА МОЖЛИВОСТI

4.1. Вплив демократичних процесів в Україні на реформування пенітенціарної системи

4.2. Нові орієнтири державної соціальної політики щодо засуджених

Висновки до четвертого розділу

 

 

Розділ V.

В’ЯЗНИЦЯ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

5.1. Вплив глобалізаційних процесів на сучасні пенальні політики та практики

5.2. Позитивізм та безпека суспільства: свобода волі, друге життя теорії природженого злочинця або нові погляди на сутність та мету покарання

 

ВИСНОВКИ

ЛIТЕРАТУРА



ВСТУП

 

Перевидати цю монографію мене спонукали зміни, що сталися у суспільстві в цілому, так і у сфері виконання кримінальних покарань.

За час, що минув з моменту першого видання, багато чого сталося як у нашій країні, так у світі, що не могло не вплинути на національну пенітенціарну систему, принципи її функціонування та ставлення до неї суспільства. На жаль, не можу ще раз не наголосити на своїх попередніх висновках, що вітчизняна пенітенціарна система характеризується багатьма кризовими явищами, подолання яких є надзвичайно складним завданням.

Українська пенітенціарна система отримує багато уваги з боку державних структур та численних міжнародних й національних правозахисних організацій. Проте, з іншого боку, найбільш важливі проблеми залишаються невирішеними, починаючи навіть з базового питання щодо відомчої належності вітчизняних пенітенціарних установ.

Ця книга пропонує авторське бачення тенденцій та особливостей історичного розвитку, сучасного стану та перспектив державного управління пенітенціарною системою України. Особлива увага приділяється зарубіжному досвіду організації виконання покарань та концептуальному обґрунтуванню реформ зарубіжних пенітенціарних систем, що мали місце за останнє десятиліття. Крім того, монографія була оновлена за рахунок нових статистичних даних.

Враховуючи, що у листопаді 2008 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України «Про пробацію», бути співавтором якого мені випала честь, значна увага також фокусується на проблемах та перспективах створення в Україні служби пробації. З іншого боку, більш детальний аналіз проблем впровадження системи пробації в Україні потребує представлення у формі іншого видання з огляду на обсяг напрацювань, що були зроблені в Україні з питань пробації за останній рік, та структуру цієї монографії.

Багатьом моментам я вирішив не приділяти більше уваги, ніж це об’єктивно потребується. Я не впевнений, що хтось із сучасних вчених, розглядаючи питання історичного розвитку вітчизняної в’язниці, може сказати більше, аніж це свого часу сказали Р.Конквест, А.Єплбом, О.Кокурін, Ю.Моруков, В.Земськов. Хоч, безумовно, «першість», на моє глибоке переконання, назавжди залишиться за О.Солженіциним.

Я не можу не віддати належне одному з фундаторів вітчизняної пенітенціарної науки Г.Радову та деяким іншим вченим, дослідження яких служать підґрунтям для багатьох висновків, зроблених у цій монографії.

Надзвичайно важко дослідити в’язницю як соціальну інституцію та в’язничну субкультуру більше, ніж Дж.Мітфорд, Д.Клеммер, Д.Крессі, М.Фуко, Д.Гарланд, Р.Мартінсон та низка відомих вчених. На жаль, вітчизняній соціології, психології та кримінології бракує ознайомлення з результатами того величезного масиву наукових досліджень, що було проведено у минулому столітті у західних країнах.

Це видання було доповнено новим розділом, у якому аналізуються проблеми глобалізаційних впливів на пенальні політики та практики у сучасних країнах. Це питання залишається щонайменше малодослідженим у нашій країні. Глобалізація, що проникає навіть у соціально герметичні сфери, не робить для в’язниці винятків та руйнує її традиційні ідеали та уявлення про неї. Суспільство не встигло звикнути до ув’язнення як виду покарання, а факти та тенденції, які являє нам сьогодення, свідчать про глибоку кризу пенологічної теорії, дедалі більшу розбіжність між офіційно проголошеними цілями кримінального покарання і практикою їх виконання, а головне – ставленням до пенітенціарної системи з боку суспільства.

 

 

 

Дмитро Ягунов

серпень 2009 року



Переглядів: 12377 | Додав: dmytro-yagunov
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]