У більшості сучасних країн набуває поширення практика внесення небезпечних осіб, здебільшого тих, хто вчинив тяжкі насильницькі та/або sex offences, до спеціальних реєстрів.

У штаті Аляска (США) відповідно до Закону «Про реєстрацію злочинців, що вчинили статеві злочини», кожен такий злочинець або особа, яка раніше засуджувалася за викрадення дітей, повинна зареєструватися у відповідних державних структурах при перетині кордону штату. Важливою особливістю цього закону є те, що він має зворотну силу та поширюється на осіб цієї категорії, навіть якщо вони вчиняли злочини до набрання ним чинності.

У справі Smith v. Doe Верховним Судом США (6 проти 3) було зазначено, що положення Alaska Sex Offender Registration Act не порушують права та свободи, передбачені законодавством, через те, що його положення є «не-пунітивними» та становлять «цивільну програму, спрямовану на убезпечення суспільства».

Щодо зворотної сили подібних законів, якими широко характеризується сучасна американська, канадська та європейська пенальність, то це становить не лише юридичну проблему з огляду на стандарти прав людини. Це становить проблему, у першу чергу, політичну. Кожного разу, коли йдеться про зворотну силу подібних кримінальних законів, ми можемо шукати ознаки чергового конфлікту між елітами («туристами») та рештою суспільства («бродягами»).

Читати далі