У цій статті ми хочемо поставити під сумнів традиційні наукові погляди на російський імперіалізм, наголошуючи, що сучасні аналізи не враховують адаптивної здатност Російської Федерації до збереження та проєктування імперської влади. На відміну від уявлень про технологічну та інституційну відсталість, неоімперський апарат Росії демонструє надзвичайну гнучкість завдяки використанню приватних військових компаній (ПВК), інструменталізації кримінального населення та систематичній опорі на санкціоноване державою насильство. Спираючись на концептуальну модель Росії як «в’язничної держави», цей аналіз стверджує, що російська імперська система функціонує як самовідтворювальний механізм, в якому будь-яка лібералізація загрожує її фун ... Читати далі »