К. Джамел Вокер відбуває довічне ув'язнення під вартою Департаменту виконання покарань Каліфорнії, у в'язниці Каліпатрія (юрисдикція штату).

У квітні 1994 року Вокера призначили клерком у юридичній бібліотеці в'язниці, у корпусі «А». Вокер стверджує, що він не є і ніколи не був членом банди.

У цій справі йдеться про процедуру ізоляції, яка була запроваджена після трьох окремих інцидентів у 1995 році. На відміну від насильства між ув'язненими, що сталося в 1994 році, ці випадки включали напади ув'язнених на персонал.

5 травня 1995 року п'ятеро чорношкірих ув'язнених напали на співробітників установи «А»; в результаті вісім співробітників були поранені. Всі п'ятеро нападників були членами банди the East Coast Crips, що складалася переважно з чорношкірих ув'язнених.

Другий інцидент стався 18 червня 1995 року в корпусі «В». Троє чорношкірих ув'язнених напали на співробітників в’язниці перед їдальнею, в результаті чого троє співробітників в’язниці ли поранені. Вся в'язниця, включаючи корпус «А», була заблокована для пересування ув’язнених. Двоє з нападників були членами банди East Coast Crips , а третій – членом іншої чорної банди (the Rolling 40's Crips).

19 червня начальник в'язниці Пранті наказав переглянути центральні картотеки всіх чорношкірих ув'язнених, щоб виявити членів та філіалів the East Coast Crips, і додатково наказав обшукати в'язницю на предмет наявності зброї. Чорношкірі працівники могли бути включені до списку критично важливих працівників лише після перевірки центральної картотеки.

Третій інцидент також стався у відділенні «В». 31 жовтня 1995 року група чорношкірих ув'язнених – Вокер стверджує, що вони були членами банди – зарізала співробітника. В'язницю знову перекрили, а чорношкірих ув'язнених виключили зі списку критично важливих працівників, доки тюремні чиновники не завершили розслідування.

Вокер спочатку вказує на те, що, хоча приналежність до в'язничних банд часто базується на расовій приналежності, це не означає, що всі представники певної раси будуть пов'язані з бандою, яка складається переважно з представників цієї раси. Іншими словами, бути чорношкірим не обов'язково означає бути членом чорної банди.

Таким чином, робить висновок Вокер, позбавлення всіх чорношкірих права на статус критично важливого працівника не було раціональною відповіддю на інциденти 5 травня, 18 червня і 31 жовтня, перші два з яких були визнані пов'язаними з бандами, а останній, як стверджує Вокер, також був пов'язаний з бандою. Заяви Вокера в пресі з приводу того, чи були ці насильницькі інциденти пов'язані з бандами, чи з расовою приналежністю, не принесли йому значних успіхів.

Заява Гарсії вказує на те, що банда, яку вважають головною відповідальною за інциденти 5 травня і 18 червня, the East Coast Crips, в основному складається з чорношкірих. Вокер не заперечує цього. Більше того, ми визнали зв'язок між бандами та расовим насильством у в'язничному контексті, що випливає зі здорового глузду.

З цього випливає, що в’язнична адміністрація, яка розслідує випадки насильства, пов'язані з бандами, і намагається відновити безпеку і порядок, може раціонально враховувати расову приналежність при впровадженні процедур ізоляції.

4 травня афроамериканський ув'язнений напав на співробітника в’язниці, а 5 травня 1995 року п'ятеро афроамериканських ув'язнених напали на співробітників в’язниці в офісі програми відділення «А» зі зброєю, виготовленою самими ув'язненими. Чотири співробітники отримали численні ножові поранення, ще четверо зазнали тілесних ушкоджень. На час розслідування начальник в'язниці Пранті призупинив усі види діяльності, окрім побачень з родичами, наказав обшукати в'язницю на предмет наявності зброї та дозволив з'являтися на робочому місці лише критично важливим працівникам, які не були афроамериканцями. Розслідування показало, що напад 5 травня був спровокований афроамериканським тюремним угрупуванням the East Coast Crips.

Вокер стверджує, що питання, яке можна довести в суді, існує через докази того, що інциденти були пов'язані з бандами, а не з расовими мотивами. Однак факт залишається фактом: the East Coast Crips були афроамериканською бандою, і афроамериканці брали участь у насильницьких інцидентах. Не було ірраціональним (хоча, можливо, і зайвим) тримати всіх афроамериканців, а також всіх інших ув'язнених, які виконували другорядну роботу, під замком, доки все не буде з'ясовано, в тому числі членство в банді або зв'язок з нею. Засуджені, які брали участь в інцидентах, використовували зброю, виготовлену ув'язненими, і здоровий глузд підказує, що такою зброєю можна було б обмінятися в місцях загального користування, таких як юридична бібліотека.

Jamel Walker, Plaintiff-appellant, v. James H. Gomez; Kingston W. Prunty; R.r. Rath, Correctional Sergeant, Defendants-appellees, 370 F.3d 969 (9th Cir. 2004). US Court of Appeals for the Ninth Circuit - 370 F.3d 969 (9th Cir. 2004). Argued and Submitted July 8, 2003. Filed June 7, 2004