Абсолютна заборона катувань та інших видів неналежного поводження з особою залишається в центрі сучасного права захисту прав людини. Повага до людини, її життя та гідності – основа не лише міжнародного правопорядку, закріплена у численних міжнародних договорах з прав людини та у загальному звичаєвому міжнародному праві. Вона є центральною для правових систем сучасних держав, зокрема й України, Конституція якої крім прямої заборони катувань та інших видів неналежного поводження також містить цілу низку норм, що визначають центральну роль людини та її гідності у діяльності держави. 

Юридична значущість та категоричність юридичної заборони катувань та інших видів неналежного поводження самі по собі не можуть бути достатніми для практичної реалізації права особи не зазнавати тяжких посягань на свою гідність. Втілення цієї заборони в життя вимагає визначення точного обсягу негативних та позитивних, зокрема й процедурних, обов’язків держави. Це стосується насамперед поводження із особами, які перебувають під повним контролем держави в умовах позбавлення свободи в найрізноманітніших контекстах: діяльності поліції, у сфері кримінальної юстиції, у психіатрії, у соціальному забезпеченні, зрештою у галузі імміграційної політики.

У всіх цих контекстах ризик порушення заборони неналежного поводження з особами є найвищим через вагомі суб’єктивні та об’єктивні чинники, здатність жертв такого поводження скаржитися на нього часто є на практиці обмеженою, а отже лише реагування на скарги є хоч і обов’язковим, але недостатнім, а отже вимагає також і суттєвих зусиль превентивного характеру, а вони, свою чергою, призводять до формування корпусу рекомендацій та стандартів, які спрямовані на зменшення ризику катування та інших видів неналежного поводження. 

Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово доходив висновків про те, що зобов’язання держави, які випливають із заборони катувань та інших видів неналежного поводження можуть порушуватися також і поза контекстом несвободи – і щоразу в таких справах ішлося про найтяжчі посягання на права людини, що завдавали їй значних страждань, як-от, наприклад, домашнє насильство або статеві злочини. 

Кількість конкретних питань, пов’язаних із забороною неналежного поводження, є дуже великою – і всі вони потребують великого обсягу знань та фахового підходу з боку всіх осіб, задіяних у боротьбі з цими явищами. 

Саме тому книга відомого українського вченого та адвоката Дмитра Ягунова, члена Європейського комітету із запобігання катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, обраного від України, стане у пригоді суддям, адвокатам, прокурорам, слідчим, керівникам та співробітникам місць несвободи, правозахисникам, а також всім, хто цікавиться юридичними та організаційними аспектами заборони катувань та інших видів неналежного поводження. 

Микола Гнатовський 

Суддя Європейського суду з прав людини, обраний від України, Президент Європейського комітету із запобігання катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню у 2015 – 2021 рр.

Страсбург, квітень 2023 р.