Текст проекту Закону див за посиланням - http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=38966

До № 7045 від 25.08.2010 р., 

Кабінет Міністрів України

ВИСНОВОК

на проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”(№ 7045 від 25.08.2010 р.)

У законопроекті пропонується прийняти нову редакцію Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний срок”, в якій удосконалено соціальний патронаж звільнених осіб, визначено основні завдання учасників процесу соціальної адаптації та органів, що будуть його координувати.

Зокрема, пропонується передбачити чітке розмежування функцій щодо координації роботи в напрямі соціального патронажу звільнених осіб, а саме, загальну координацію роботи щодо соціальної адаптації звільнених осіб віком до 35 років включно покласти на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері сім'ї, молоді та спорту, старших 35 років – на центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Крім цього, у законопроекті вдосконалено та доповнено термінологію, а також визначено коло суб’єктів соціального патронажу та прописані їх повноваження.

Головне науково-експертне управління, підтримуючи в цілому законодавчу пропозицію, спрямовану на реалізацію прав, свобод і законних інтересів осіб, які звільнені з установ виконання покарань, звертає увагу на наступне.

Зміст законопроекту не повною мірою відповідає його назві. У першу чергу, це стосується розповсюдження дії положень законопроекту на осіб, які ще відбувають покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі (частина перша статті 2).

Проте у його назві йдеться виключно про осіб, які відбули покарання зазначених видів, так само, як і у визначенні поняття "соціальна адаптація" (пункт 2 статті 1 законопроекту).

До того ж, з таким "розширенням" дії законопроекту навряд чи можна погодитися, адже порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань (у тому числі й підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання) наразі регламентується нормами Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК України) та іншими законодавчими актами у цій сфері.

Слід зазначити, що одними із завдань кримінально-виконавчого законодавства є створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, а також надання допомоги особам, звільненим від покарання (стаття 1 КВК України). Крім того, окремою главою КВК України (глава 24) регламентовано питання надання допомоги особам, які звільнені від відбування покарання. Йдеться, зокрема, про надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні (ст. 156). Крім того, КВК України містить низку положень щодо загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених (статті 123, 148 та інші). Такі повноваження щодо підготовки особи до звільнення, в силу статей 156 та 157 КВК України, покладаються на адміністрацію установи виконання покарань. І аж ніяк не на суб’єктів соціального патронажу, як це вказується у статтях 6 та 7 законопроекту.

У зв’язку з цим є підстави вважати, що положення цих статей законопроекту прямо суперечать приписам КВК України та створюють передумови для незаконного втручання окремих органів виконавчої влади у діяльність установ виконання покарання.

За межі регулювання цього законопроекту виходять приписи частини третьої статті 6, які уповноважують установи виконання покарання та слідчі ізолятори інформувати представництва відповідних держав щодо іноземних громадян, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк та після звільнення потребують сторонньої допомоги, а в разі, коли укладено міжнародні договори про взаємодію (з яких питань взагалі не вказано), – зазначені у цих договорах органи. Тим більше, що КВК України не наділяє такими повноваженнями установи виконання покарання.

Аналогічне зауваження стосується частини четвертої вказаної статті законопроекту, відповідно до якої центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань має розробляти інструкцію про порядок інформування представництв іноземних держав та органів, зазначених в міжнародних договорах про взаємодію, установами виконання покарань та слідчими ізоляторами.

До того ж неясно, навіщо окремо виділяти слідчі ізолятори, оскільки відповідно до частини третьої статті 18 КВК України вони виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування. Отже, стосовно вказаних осіб слідчі ізолятори діють як установи виконання покарання.

Сумнівними, на наш погляд, є норми, що стосуються житлових питань. По-перше, ці норми не є предметом розгляду даного законопроекту і повинні регулюватися Житловим кодексом України, а по-друге, такі норми не вирішать житлових проблем для зазначених осіб, оскільки житлове питання було і залишається чи не найболючішим і найгострішим в сучасному суспільстві. Відповідно до Типового положення про центр соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, послуги з тимчасового перебування (проживання) є одним із основних завдань такого центру. Тому положення законопроекту щодо житлових умов звільнених осіб доцільно узгодити з чинним законодавством України та прописати більш дієві механізми унеможливлення переміщення такої особи до категорії бездомних осіб.

Звертаємо увагу на невдале застосування у статті 19 проекту терміну «неповнолітні особи та молодь», який слід замінити на «молодь» або «молоді особи», оскільки відповідно до Закону «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» такими є громадяни віком від 14 до 35 років, тобто саме та вікова категорія осіб, яка відноситься до кола суб‘єктів законопроекту. 

Слід відмітити, що положення запропонованого законопроекту не узгоджені з нормами чинного законодавства України. Зокрема, до повноважень державної служби зайнятості відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не відносяться функції соціального патронажу (стаття 18 проекту). Крім того, питання влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування вирішуються відповідно до Закону України «Про органи і служби у справах дітей і спеціальні установи для дітей» та відносяться крім іншого (стаття 14 проекту) до функцій служби у справах дітей.

У законопроекті (стаття 12) пропонується визначення центру соціальної адаптації, що є відмінним від вживаного у Типовому положенні про центр соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України 14.02.2006  № 31 та було прийняте на виконання чинного Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк». Між тим у Прикінцевих положеннях  законопроекту не пропонується приведення у відповідність із новоприйнятим законом чинних підзаконних нормативно-правових актів.

На підставі викладеного вважаємо, що законопроект значною мірою суперечить положенням кримінально-виконавчого законодавства України, не передбачаючи при цьому до нього жодних змін. До того ж положення законопроекту створюють реальні передумови для втручання органів виконавчої влади у діяльність органів та установ виконання покарань.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити.

Керівник Головного управління       В.БОРДЕНЮК

Вик.:  В.Тімофєєв,С.Бортнік,  Т. Макійчук,В.Попович.

До реєстр. № 7045 від 25.08.2010р.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”, реєстр. № 7045 від 28.08.2010, внесений    Кабінетом Міністрів України.

Основною метою прийняття зазначеного проекту Закону є удосконалення соціального патронажу звільнених осіб, зокрема визначення основних завдань учасників процесу соціальної адаптації та органів, що будуть його координувати.

Законопроект передбачає розмежування функцій з координації  соціального патронажу звільнених осіб, зокрема, покладення загальної координації роботи щодо соціальної адаптації звільнених осіб віком до 35 років включно на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері сім'ї, молоді та спорту, старших 35 років на центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначений законопроект пропонується   відхилити.

Зважаючи на те, що законопроект № 7045 суперечить положенням глави 24 Кримінально-виконавчого кодексу України, не передбачаючи при цьому жодних змін до нього, що унеможливлює підготовку законопроекту до другого читання згідно з вимогами ч.1 ст. 116 Регламенту Верховної Ради України, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України, за результатами розгляду у першому читанні, проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”, реєстр. № 7045, відхилити.

Співдоповідачем на засіданні Верховної Ради України визначено народного депутата України, голову підкомітету Грицака В.М.

Додаючи висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та проект Постанови Верховної Ради України з цього питання просимо розглянути.

Голова Комітету     В.Швець

Проект

Вноситься народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В. Швецем та іншими

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про  відхилення проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, яі відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є :

Відхилити проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” (реєстр. № 7045), внесений Кабінетом Міністрів України.

Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН