02 травня 2024 року Офіс Омбудсмана представив надзвичайно важливий документ – Спеціальну доповідь «Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2023 році».

Змістовий документ містить аналіз численних випадків брутального порушення прав людини у місцях несвободи. Доповідь є достатньо критичною, але саме доповіді незалежних інституцій є корисними у забезпеченні дотримання прав людини у пенітенціарних установах та інших місцях несвободи

Доповідь заслуговує на велику увагу. Її має прочитати кожен суддя, прокурор та слідчий, які, у межах своїх повноважень, як це їм іноді здається, намагаються з усіх сил відправити людину за грати. Тому, як на мене, червоною ниткою у доповіді проходить заклик до максимальної декарцерації.

Так, як зазначається у доповіді, станом на 31.12.2023 у 148 УВП та СІЗО трималося 44024 особи. У той же час, коли у 2022 році така цифра складала 42726 осіб.

Це є дуже важливим негативним індикатором того, що великі напрацювання щодо зменшення в’язничного населення можуть бути знищені під гаслами воєнного стану та «посилення відповідальності» українських громадян під час війни.

Катування – це не проста сума «актів» та «випадків». Катування – це політика. Як правило – безсуб’єктна, проте й іноді – суб’єктна, хоча це не виключає суб’єктів політики катувань залишитися у тіні.

Як наголошується у доповіді, «міжнародна спільнота кілька десятиліть намагається вплинути на проблему катувань та інших форм жорстокого поводження, ухвалює різні правові акти з питань протидії катуванням і створює відповідні інституції, які зможуть виконувати ці функції». Фактично йдеться про те, що політика протидії катуванням має постійно вдосконалюватися.

Трохи цифр...

За даними МЮ України, у структурі ДКВС України налічується 182 УВП. При цьому станом на 31.12.2023 не функціонують:

• 29 УВП, розташовані на територіях Донецької та Луганської областей, тимчасово непідконтрольних Урядові України з 2014 року;
• 5 установ на ТОТ АР Крим;
• 7 УВП, розташованих на територіях, тимчасово непідконтрольних Урядові Україні з 24.02.2022;
• в 9 УВП засуджені та ув’язнені не тримаються у зв’язку з проведенням евакуації та тим, що вони розташовані на деокупованих територіях Херсонської області;
• 2 УВП перепрофільовано в табір для тримання військовополонених;
• 1 виховна установа.

У 41 УВП засуджені не тримаються, у зв’язку з оптимізацією їх діяльності.

Доповідь містить критику щодо помилок реформування пенітенціарної системи України:

Непрофесійне реформування системи виконання покарань, а саме хибний шлях оптимізації та консервації УВП, призводить до того, що майже в усіх пенітенціарних установах досі не дотримуються вимоги норм площі щодо взятих під варту та засуджених осіб.

За даними World Prison Brief станом на січень 2022 року наповнення пенітенціарних установ складало менше 55%. Тому у неупередженого спостерігача може виникати питання: яке переповнення установ може бути, якщо пенітенціарні установи наполовину порожні? Гадаємо, що відповідь перебуває у площині менеджменту, а не фактичних «квадратних метрів».

Окремо у доповіді виділяється проблема неформальних ієрархій та в’язничної субкультури. Доповідь містить посилання на безмежно важливе рішення ЄСПЛ у справі «S.P. and Others v. Russia» (заява № 36463/11).

Системною проблемою в діяльності установ ДКВС України залишається наявність випадків дискримінації, сегрегації та стигматизації ув’язнених і засуджених, які належать до особливо вразливої категорії. Такі особи зазнають принизливих практик і жорстокого поводження в повсякденному житті, а також піддаються підвищеному ризикові насильства між утримуваними. Також системна проблема в установах виконання покарань – випадки застосування фізичного та психологічного насилля до новоприбулих засуджених.

Можливо, термінологія, мабуть, мала бути більш жорсткою, адже неформальні ієрархії та в’язнична субкультура не може звужуватися до «дискримінації, сегрегації та стигматизації». Тим більше, що навіть у чинній Стратегії реформування пенітенціарної системи прямо наголошується на впливі тюремної субкультури як системні проблемі вітчизняної пенітенціарної системи.

Є цікавим, що проблема створення неформальних ієрархій поширюється не лише не пенітенціарні установи, проте й на психіатричні заклади, і це не може залишатися непоміченим:

У комунальному підприємстві «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської ОР» під час відвідування відділення № 6 для проведення примусових заходів медичного характеру  із посиленим наглядом група НПМ виявила на інформаційному стенді список з іменами пацієнтів («старости палат»). Під час спілкування з пацієнтами та медичним персоналом встановлено, що в кожній палаті призначено як «старости палати» пацієнта, який відповідає за дотримання дисципліни та порядку в палатах. Зазначене свідчить про практику сегрегації та дискримінації серед пацієнтів, що призводить до порушення права пацієнтів на поважливе та гуманне ставлення до них, що виключає приниження честі й гідності людини.

Щодо матеріальних умов тримання ув’язнених, то доповідь Омбудсмана містить невтішний висновок:

За результатами відвідувань встановлено, що для більшості пенітенціарних установ характерні порушення права на приватність, доступ до свіжого повітря та питної води, незадовільні санітарно-гігієнічні та матеріально-побутові умови, недотримання температурного режиму та вимог щодо освітлення в приміщеннях, де проживають утримувані.

На жаль, однією з найсумніших символів стану справ може стати цитата з доповіді:

В одній із житлових секцій зазначеної установи зі стелі стікала вода. Для її збору засуджені використовували власні тази та виказували сподівання, що з настанням теплої, літньої погоди ситуація зміниться сама собою.

У доповіді йдеться про банальне питання доступу до питної води, яке, як виявляється банальним аж ніяк не є:

Для споживання води засуджені використовують саморобні фільтри з підручних матеріалів та відстоюють її, однак навіть після цього вода містить значну частину осаду.

Мушу нагадати, що питання доступу до питної води – це не лише питання доступу до води у вузькому розумінні цього слова. Це – передумова побудови неформальних відносин, на що неодноразово звертав увагу ЄКЗК:

Процесом [постачання води] керують, і за постачання води платять керівники в’язничної ієрархії (з «колективного фонду»), які, вочевидь, також контролюють доступ ув'язнених до питної води. Дійсно, багато ув'язнених, з якими спілкувалася делегація, скаржилися на нестачу питної води. Це є неприйнятним: така базова річ, як питна вода, має надаватися ув'язненим адміністрацією в'язниці безкоштовно (Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 68, P. 34.).

Дуже слушним є питання, на яке звернув увагу Омбудсмен, а саме питання зберігання у поліцейських відділеннях нестандартних предметів:

ЄКЗК неодноразово зазначав, що виявлення в поліційних приміщеннях підозрілих предметів, таких як дерев’яні кийки, ручки для швабр, бейсбольні бити, металеві стрижні, важкі шматки кабелю або муляжі пістолетів чи ножів неодноразово підкріплювало висновки про залякування і/або побої осіб, які перебували під вартою.

Дійсно, ЄКЗК постійно наголошує:

Вказані предмети обумовлюють припущення про неналежну поведінку поліцейських, адже такі предмети є потенційним джерелом небезпеки як для персоналу, так і для затриманих. Щоб розвіяти спекуляції щодо неналежної поведінки поліцейських та усунути потенційні джерела небезпеки як для персоналу, так і для затриманих, Комітет рекомендує негайно видалити будь-які нестандартні предмети з усіх приміщень поліції, де можуть перебувати або допитуватися особи (Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 23 September to 1 October 2013, Para 13, P. 11).

Щоб розвіяти спекуляції щодо неналежної поведінки з боку поліцейських та усунути потенційні джерела небезпеки для персоналу та затриманих, будь-які нестандартні предмети, такі як автомобільні акумулятори, металеві кліщі, викрутки, металеві прути та чорні капюшони мають бути негайно видалені з усіх приміщень поліції, де можуть триматися або допитуватися особи (Report on the visit to Montenegro carried out by the CPT from 9 to 16 October 2017, Para 15, P. 13).

Будь-які нестандартні предмети, вилучені під час кримінальних розслідувань, мають бути внесені до окремого реєстру, належним чином промарковані (із зазначенням справи, до якої вони відносяться) та зберігатися у спеціальному сховищі (Report on the ad hoc visit to Bosnia and Herzegovina carried out by the CPT from 17 to 27 September 2021. Para 45, P. 29).

В цілому можна сказати, що доповідь потребує уваги та очевидно вимагає невідкладних заходів щодо координації органів влади у напрямку запобігання катуванням та іншим формам неналежного поводження.