У жовтні 2023 року відбувся перший візит ЄКЗК до України з початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації у лютому 2022 року. Як зазначалося під час публікації звіту за результатами візиту у квітні 2024 року, Комітет визнає значні зусилля української влади, спрямовані на забезпечення належних умов для осіб, позбавлених волі, у ці надзвичайно складні часи.

Основна мета візиту полягала у вивченні поводження з особами, позбавленими волі, та гарантій, які надаються їм поліцією, а також у вивченні становища осіб, які утримуються в пенітенціарних установах, у тому числі засуджених до довічного позбавлення волі. Делегація ЄКЗК також вивчила становище осіб, які утримуються у військових місцях несвободи.

У доповіді зазначається, що переважна більшість опитаних осіб, які перебувають або нещодавно перебували під вартою в поліції, вказали, що поліція поводилася з ними коректно. Комітет бере до уваги цей позитивний висновок, який ілюструє результати зусиль, докладених українською владою в останні роки для поліпшення поводження з особами, затриманими поліцією. Тим не менш, делегація отримала деякі твердження про фізичне жорстоке поводження з боку поліції, і в доповіді підкреслюється, що влада повинна залишатися пильною і продовжувати свою політику «нульової толерантності» до жорстокого поводження з боку поліції.

Що стосується відвіданих військових слідчих ізоляторів (гауптвахт), то не було отримано жодних повідомлень про жорстоке поводження персоналу з затриманими військовослужбовцями. Матеріально-побутові умови утримання в цих установах були в цілому прийнятними. Однак особливе занепокоєння викликає відсутність організованих заходів для військовослужбовців, які перебувають під слідством і змушені проводити 23 години на добу у своїх камерах, часто упродовж тривалого часу, місяців, а іноді й років.

Вітаючи постійні зусилля української влади упродовж останніх 25 років, спрямовані на скорочення кількості ув’язнених, автори доповіді відзначають, що частка осіб, які перебувають під вартою, залишається високою, і що багато ув’язнених продовжують утримуватися в переповнених камерах упродовж тривалого часу. Крім того, давнє явище неформальної ієрархії ув’язнених все ще поширене в пенітенціарній системі, і ті, хто опинився внизу цієї ієрархії, часто наражаються на ризик насильства, залякування та експлуатації з боку інших ув’язнених.

Більшість відвіданих в’язниць розташовані в старих будівлях, які не бачили капітального ремонту упродовж багатьох років, і більшість приміщень для ув’язнених у цих установах перебувають у незадовільному стані. Особливо небезпечною була ситуація в Одеському слідчому ізоляторі (СІЗО), де умови утримання переважної більшості ув’язнених можна вважати нелюдськими та такими, що принижують гідність. Повністю визнаючи виклики, пов’язані з триваючою війною, автори доповіді підкреслюють, що навіть під час збройних конфліктів мають бути гарантовані основні права затриманих осіб, включаючи їхнє право на утримання в гідних умовах.

У своїй відповіді українська влада посилається на поточні ремонти у відвіданих установах, а також на проект будівництва нового слідчого ізолятора у Львові. У відповіді української влади також викладені інші заходи, які були вжиті або заплановані з метою виконання рекомендацій, що містяться у звіті.

Відповідь була оприлюднена відповідно до процедури автоматичної публікації, запровадженої українською владою.

До пунктів 42-46 (протидія негативному впливу кримінальної субкультури)

З метою протидії негативному впливу кримінальної субкультури та неформальної ієрархії ув’язнених ДКВС реалізовано пілотний проект з організації нагляду за засудженими та забезпечення правопорядку (з урахуванням досвіду різних європейських країн) в установах Західного регіону (Збаразька виправна колонія №. 63, Коломийська виправна колонія № 41, Поліська виправна колонія № 76), Південно-Східного міжрегіонального управління (Солонянська виправна колонія № 21), Центрального (Білоцерківська виправна колонія № 35) та Південного регіонів (Одеська виправна колонія № 14 та Кропивницька виправна колонія № 6).

Метою проекту є покращення роботи щодо криміногенних потреб засуджених, зокрема, у наданні психологічної підтримки, допомоги у подоланні залежностей, залученні до корисної зайнятості, підвищенні освітнього рівня та професійних навичок, вирішенні соціально-побутових питань при підготовці до звільнення, побудові позитивних взаємовідносин між персоналом та засудженими, що сприяють безпеці та контролю, покращенні потоку інформації від засуджених до персоналу, а також припинення негативної практики делегування повноважень з боку адміністрації установ.

Проект був успішно впроваджений та реалізований на базі ДУ «Божковська виправна колонія № 16» та «Літинська виправна колонія № 123».

З метою протидії організованій злочинності підтримується зв’язок з профільними підрозділами НП та СБУ. За 8 місяців 2024 року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах задокументовано 16 фактів вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 255-1, 255-2 КК (у 2023 році – 32).

З метою ефективної протидії створенню та поширенню кримінального впливу створено сектори для тримання осіб, які мають статус суб’єкта підвищеного кримінального впливу, у тому числі статус «злодія в законі». Наразі такі сектори обладнані у Замковій виправній колонії № 58 на 14 місць та Вільнянській установі виконання покарань № 11 на 10 місць, де відбувають покарання троє таких засуджених.

У Старобабанівській виправній колонії № 92 ДКВС розпочав пілотний проект з поетапного викорінення кримінальної субкультури. Метою проекту є створення рівних умов відбування покарання для всіх засуджених та недопущення неформальної ієрархії серед засуджених.