У листі на ім'я голови Сенату Італії Комісар О'Флаерті просить членів Сенату утриматися від ухвалення законопроекту 1236 про громадську безпеку, якщо він не буде суттєво змінений, щоб забезпечити його відповідність стандартам Ради Європи у сфері прав людини.

Комісар нагадує, що права на свободу вираження поглядів і мирних зібрань, закріплені в Європейській конвенції з прав людини, є наріжним каменем демократичного суспільства. Держави-члени ЄС мають певну свободу розсуду при застосуванні санкцій за навмисні зриви публічних зібрань, однак їхня свобода розсуду не є безмежною, як підкреслює практика Європейського суду з прав людини.

Якщо законопроект 1236 буде прийнятий, він запровадить правопорушення, які визначені нечітко, криміналізуючи, серед іншого, такі дії, як перешкоджання руху транспорту власним тілом та протести, що полягають у пасивному спротиві у в'язницях та слідчих ізоляторах. Комісар висловлює занепокоєння щодо потенційного впливу законопроекту, який створює простір для свавільного та непропорційного застосування відповідних покарань та обмежень, що не відповідатиме вищезазначеним стандартам.

Певні заходи, про які йшлося вище, обмежують права осіб, які перебувають у в'язницях або слідчих ізоляторах, і які можуть мати обмежений доступ до інституційних засобів захисту своїх прав. Ув'язнені продовжують користуватися всіма основними правами і свободами, гарантованими Конвенцією, які можуть бути обмежені лише у випадках і в обсязі, передбачених Конвенцією. Хоча Суд вважає, що в контексті в'язниць стаття 11 Конвенції не надає права на соціальне спілкування з іншими ув'язненими в будь-який конкретний час або в будь-якому конкретному місці, вона не виключає права ув'язнених на об'єднання. Крім того, ув'язнені продовжують користуватися правом на свободу вираження поглядів, яке охоплює певні форми мирного протесту, що можуть спричинити пасивний опір. У контексті протестів ув'язнених, наприклад, у випадку голодування, для належного вивчення та управління ситуацією з боку держави важливо з'ясувати справжні наміри та реальні причини протесту ув'язнених, а також забезпечити змістовне реагування на їхні скарги та вимоги. Як випливає з практики Суду та доповідей ЄКЗК, а також з національного прецедентного права, поводження та умови утримання в італійських в'язницях і центрах тримання під вартою не відповідають міжнародним стандартам, що створює додаткові підстави для ув'язнених оскаржувати умови свого утримання мирними засобами.

У листі на ім'я голови Сенату Італії Комісар О'Флаерті просить членів Сенату утриматися від ухвалення законопроекту 1236 про громадську безпеку, якщо він не буде суттєво змінений, щоб забезпечити його відповідність стандартам Ради Європи у сфері прав людини.

Комісар нагадує, що права на свободу вираження поглядів і мирних зібрань, закріплені в Європейській конвенції з прав людини, є наріжним каменем демократичного суспільства. Держави-члени ЄС мають певну свободу розсуду при застосуванні санкцій за навмисні зриви публічних зібрань, однак їхня свобода розсуду не є безмежною, як підкреслює практика Європейського суду з прав людини.

Якщо законопроект 1236 буде прийнятий, він запровадить правопорушення, які визначені нечітко, криміналізуючи, серед іншого, такі дії, як перешкоджання руху транспорту власним тілом та протести, що полягають у пасивному спротиві у в'язницях та слідчих ізоляторах. Комісар висловлює занепокоєння щодо потенційного впливу законопроекту, який створює простір для свавільного та непропорційного застосування відповідних покарань та обмежень, що не відповідатиме вищезазначеним стандартам.

Певні заходи, про які йшлося вище, обмежують права осіб, які перебувають у в'язницях або слідчих ізоляторах, і які можуть мати обмежений доступ до інституційних засобів захисту своїх прав. Ув'язнені продовжують користуватися всіма основними правами і свободами, гарантованими Конвенцією, які можуть бути обмежені лише у випадках і в обсязі, передбачених Конвенцією. Хоча Суд вважає, що в контексті в'язниць стаття 11 Конвенції не надає права на соціальне спілкування з іншими ув'язненими в будь-який конкретний час або в будь-якому конкретному місці, вона не виключає права ув'язнених на об'єднання. Крім того, ув'язнені продовжують користуватися правом на свободу вираження поглядів, яке охоплює певні форми мирного протесту, що можуть спричинити пасивний опір. У контексті протестів ув'язнених, наприклад, у випадку голодування, для належного вивчення та управління ситуацією з боку держави важливо з'ясувати справжні наміри та реальні причини протесту ув'язнених, а також забезпечити змістовне реагування на їхні скарги та вимоги. Як випливає з практики Суду та доповідей ЄКЗК, а також з національного прецедентного права, поводження та умови утримання в італійських в'язницях і центрах тримання під вартою не відповідають міжнародним стандартам, що створює додаткові підстави для ув'язнених оскаржувати умови свого утримання мирними засобами.

CommHR(2024)60_letter to President of the Senate ItalyЗавантажити