У заході взяли участь народні депутати, представники Секретаріату Президента України, Уповноваженого з прав людини, Генеральної прокуратури, міністерства юстиції, інших органів виконавчої влади, міжнародних і громадських організацій, науковці, фахівці.

 

Голова Комітету Віктор Швець, відкриваючи комітетські слухання, зазначив, що Комітет є "твердим прибічником впровадження та реалізації комплексної стратегії стосунків держави та неповнолітніх у сфері кримінальної юстиції".

 

Перед цим народні депутати вирішили проаналізувати доцільність та реальність законодавчих механізмів запровадження системи пробації, передусім у сфері відповідальності за злочини, вчинені неповнолітніми, оскільки сьогодні не можна охопити всі аспекти протидії злочинності неповнолітніх, як і не можна говорити про запровадження пробації як про самодостатній процес у відриві від її місця в системі кримінально-правового регулювання.

 

Учасники слухань у виступах розглядали пробацію як цілісну і багатокомпонентну працюючу систему. Зазначалося, що вона складається із механізму призначення судом і етапів виконання пробації щодо конкретної особи, що вчинила злочин. Цей механізм полягає у розгляді кримінальної справи і особи правопорушника, призначенні терміну виправлення пробаціонера під контролем офіцера пробації з наглядом за його діями і безумовною ресоціалізацією. Промовці наголошували, що дієвість пробації полягає у суцільному контролюванні спеціалізованого виконання покарання, альтернативного ув'язненню (обмеженню/позбавленню волі), виконуваного офіцером пробації; зміні негативних рис особистості пробаціонера, що детермінувало злочинну поведінку; перегляді кримінальної справи судом по закінченню терміну пробації індивідуально з кожним пробаціонером.

 

Під час дискусії зазначалося, що пробація є складною системою, соціально спрямованою на збереження цілісності особистості та недопущення її остаточної руйнації в умовах обмеження або позбавлення волі і своєрідним методом роботи зі злочинцями при всій невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин, а також способом гуманізованої ресоціалізації правопорушників, особливо неповнолітніх осіб.

 

Учасники слухань відзначали, що термін "пробація" може вживатися у декількох значеннях. Зокрема, як багатопланова концепція соціальної роботи з правопорушниками та іншими соціально вразливими групами; як ієрархічна організаційна структура, яка працює задля досягнення однієї мети - виправлення і ресоціалізації засудженого за наявності спонукальних до цього умов; як орган державної влади; певна з'єднувальна ланка між кримінальною юстицією та соціальною роботою тощо.

 

Наголошувалося, що під пробацією слід розуміти систему нагляду та допомоги засудженим в їх прагненні якомога швидше повернутися до повноцінного життя.

 

Промовці підтримували створення національної моделі служби пробації.

 

Під час слухань відбулися презентації Концепції системи пробації України і пропозицій до законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації кримінального законодавства та організаційно-правових передумов впровадженя пробації).

 

Учасники слухань ознайомилися з досвідом застосування пробації в Великій Британії і Латвії, обговорили перспективи впровадження пробації в Україні.

 

Заслухавши доповіді, виступи, рекомендації та зауваження учасників комітетських слухань, розглянувши проект редакції нового Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації кримінального законодавства та організаційно-правових передумов впровадження пробації)", Комітет ухвалив рішення створити робочу групу по опрацюванню законопроекту, яка узагальнить пропозиції і узгодить остаточний варіант редакції цього законопроекту.
 

 

 

 

 

Джерела доступу: