Говорячи про природу сучасної російської імперії, необхідно брати до уваги низку тез, які заслуговують на статус методологічних аксіом для аналізу цього державного феномену. Ці положення дозволяють виокремити специфіку російської моделі імперіалізму та колоніалізму, яка якісно відрізняється як від класичних європейських імперій, так і від інших держав, заснованих на кримінальних структурах.

< ... Читати далі »

Концепція «Руського міра» (рос. «Русский мир») є ключовою ідеологемою сучасної російської зовнішньої політики, що обґрунтовує імперські претензії Москви на пострадянському просторі. Хоча термін безпосередньо не згадується у стенограмі прес-конференції міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова (січень 2026 р.), її концептуальні елементи пронизують усю промову через систему наративів про «російську цивілізацію», захист «російськомовних», євразійську інтеграцію та протиставлення «колективному Заходу».

... Читати далі »

Головною і найбільш поширеною, а водночас найнебезпечнішою помилкою більшості західних дослідників, аналітиків та політиків у розумінні російського суспільства та російської держави є штучне протиставлення народу владі, народу – режиму, народу – політичним елітам. Згідно з цим підходом, підкреслюється, що народ є залежним від влади, він є закріпаченим, перебуває у залежності, у нього немає сил та бажання уникнути та вийти з цієї залежності для того, щоб розбудовувати якісно нове демократичне суспільство. Така інтерпретація російської суспільно-політичної реальності, попри свою поширеність у західному академічному та політичному дискурсі, містить у собі фундаментальну методологічну ваду, яка унеможливлює адекватне розуміння природи історично, політично та економічно зумовл ... Читати далі »

22 січня 2026 року в російському Міністерстві закордонних справ сталася дуже важлива, хоча і традиційна подія, а саме – пресконференція міністра іноземних закордонних справ Російської Федерації Сергія Лаврова та пресслужби російського МЗС Марії Захарової щодо російської дипломатії у 2025 році.

... Читати далі »

Повномасштабне вторгнення Росії до України в лютому 2022 року створило умови, за яких можна було б очікувати різкого зростання злочинів, пов'язаних із вогнепальною зброєю. Масовий приплив зброї, послаблення адміністративного контролю на певних територіях, переміщення мільйонів цивільних осіб та загальні порушення, пов'язані з війною, логічно корелювали б із збільшенням незаконного використання вогнепальної зброї. Однак статистичні дані показують більш нюансоване зображення, яке вимагає ретельного наукового аналізу та ставить під сумнів спрощені припущення про взаємозв'язок між війною та злочинністю, пов'язаною з вогнепальною зброєю.

... Читати далі »

з 2013 по 2025 рік, свідчать про значні коливання, що відображають як пріоритети органів правопорядку, так і більш широкі суспільні потрясіння. Пік припав на 2014 рік, коли влада зареєструвала 509 кримінальних проваджень, де у 379 кримінальних провадженнях було повідомлено про підозру конкретним особам, що є найвищим рівнем зафіксованої діяльності за весь період. Після цього піку почалося стійке зниження: кількість зареєстрованих злочинів зменшилася до 476 у 2015 році і далі знизилася до 342 випадків у 2016 році, що свідчить або про підвищення ефективності правоохоронних органів, або про зміни в структурі злочинної діяльності.

... Читати далі »

«Вихваляння системи пробації з ліричним ентузіазмом ні в якому разі не було нашою метою. Ми мали намір скоріше дослідити її розсудливо та критично…»[1].

... Читати далі »

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну злочини проти правосуддя переважно відійшли на другий план, що створило парадоксальну статистичну картину, яка маскує глибшу кризу інституційної кризи. Поліцейська статистика демонструє різку нестабільність у зареєстрованих злочинах проти правосуддя: спочатку спостерігалося різке зниження, а потім — різке зростання, що свідчить про системну дисфункцію, а не про справжні коливання в кримінальній поведінці.

... Читати далі »

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року стало не тільки військовою та гуманітарною катастрофою, але й критичним моментом для системи кримінального правосуддя країни. Останні чотири роки війни мали значний негативний вплив на українське суспільство та систему кримінального правосуддя, кардинально змінивши структуру злочинності та викривши системні вразливості у правоохоронній сфері. Україна є першим полігоном для вивчення впливу сучасної війни на сучасну демократичну державу, що функціонує в рамках європейської правової системи. Держава не змогла зберегти стабільний рівень злочинності, який за останні чотири роки значно зріс.

... Читати далі »

Вперше я почув про ЄКЗК на початку 1990-х років, коли навчався в Поліцейській академії і проходив практику в будапештській в'язниці максимального та середнього рівня безпеки. На той час адміністрація в'язниці не зображувала ЄКЗК як «страшилку», а скоріше як високоповажну та професійну організацію, яка перевіряла умови та практику в місцях позбавлення волі. Мої керівники ставилися до ЄКЗК з повагою і певною обережністю, але вони також вірили, що візити ЄКЗК можуть принести відчутні поліпшення, такі як фінансування ремонтів і підвищення зарплат тюремному персоналу.

... Читати далі »