Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Вхід на сайт
Календар
«  Листопад 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Архів записів
Наше опитування
Які функції виконують вітчізняні пенітенціарні установи?
Результати | Архів опитувань
Всього відповідей: 146
Статистика
Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Друзі сайту
Головна » 2010 » Листопад » 9 » Сучасна пенологія: альтернативний курс
11:03 PM
Сучасна пенологія: альтернативний курс



Ягунов Д.В.
Сучасна пенологія: альтернативний курс. - Одеса: Фенікс. - 176 с.





ВСТУП

Сучасна українська наука кримінально-виконавчого права перебуває у стадії глибокого переосмислення і продовжує розвиватися. При вивченні відповідної навчальної дисципліни, яка викладається в більшості юридичних вузів, студенти мають можливість користуватися великою кількістю підручників та навчальних посібників з питань організації виконання кримінальних покарань в Україні, підготовлених відомими вченими та професійними авторськими колективами.

Проте варто наголосити, що більшість таких видань підготовлені за традиційною структурою, виробленою ще за радянських часів. І ця структура, на нашу думку, вкрай неповно відображає актуальні проблемі сучасних знань про покарання як соціальний інститут та в’язницю як публічну агенцію, про наслідки її функціонування та трансформаційні процеси, що характеризують сутність самої в’язниці.

Альтернативність цього видання випливає з намагання відійти від стереотипних посібників та підручників з традиційно радянською структурою. Структура цього видання обумовлена авторським намаганням надати читачам інформацію з найбільш проблемних питань сучасної пенальної теорії та практики.

Це видання має за мету мету надати інформацію науково-довідникового характеру, яку б студенти могли використовувати при підготовці до практичних занять паралельно з іншими підручниками з кримінально-виконавчого права.

У цьому виданні ми не фокусуємо увагу на предметі та методі кримінально-виконавчого права, зв’язку кримінально-виконавчого права з іншими навчальними дисциплінами, особливостях правового статусу персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та засуджених, на особливостях виконання (відбування) певних видів покарань або, наприклад, забезпечення законності в установах кримінально-виконавчої системи. Цей матеріал можна знайти в повному обсязі в будь-якому сучасному вітчизняному виданні з кримінально-виконавчого права. Інформація з цих питань носить усталений та нерідко традиційно-формальний характер.









У цьому виданні основна увага фокусується на сучасних тенденціях розвитку національних пенітенціарних систем, трансформаціях, проблемних питаннях, які залишаються поза увагою традиційних підручників з кримінально-виконавчого права, проте без вивчення цих питань критичний підхід до української теорії та практики виконання покарань є неможливим.

Причому йдеться не про зарубіжний досвід як такий, що також частково знаходить своє відображення в сучасній навчальній літературі, а саме про тенденції та проблемні аспекти функціонування національних пенітенціарних систем сучасних країн, які значною мірою мають своє підґрунтя у впливах глобалізації на сутність та природу покарання, його цілі та систему покарань.

Увага також приділяється проблематиці виникнення сучасної в’язниці та історичному розвитку вітчизняної пенітенціарної системи.

Окремий розділ присвячено діяльності служби пробації в західних країнах та перспективам впровадження інституту пробації в нашій державі.

Крім того, у цьому виданні також знайшли своє відображення вельми цікаві проблеми в’язничної приватизації, хвиля якої накрила національні пенітенціарні системи в сучасних західних країнах, поставив тим самим під сумнів основоположні засади функціонування в’язничних систем.

Сподіваємося, що це видання викликає інтерес не тільки у студентів, які вивчають кримінально-виконавче право, але й у всіх читачів, які цікавляться соціологічними та правовими проблемами сучасної пенології.

 

З повагою,
Дмитро Ягунов

жовтень 2010 року














П Е Р Е Д М О В А

Я присвячую цю книгу своєму дідусеві – Сергію Макаровичу Кузнєцову, вченому-історику та видатному педагогу.

С. М. Кузнєцов народився 19 серпня 1922 року в Москві.

Після закінчення середньої школи був призваний до Радянської Армії. Брав участь у боях з німецькими військами. У січні 1942 року, коли відбувався контрнаступ під Москвою, рядового С. М. Кузнєцова було тяжко поранено під час розвідувальної операції. Внаслідок поранення він втратив руку. 

Однак його сила духу та енергійність не дозволили йому пасти жертвою обставин. Після одужання, незважаючи на тяжке поранення, він вів активний спосіб життя, працюючи в евакогоспіталі в Ярославлі.

У подальшому він обрав професію дослідника та викладача. Після наполегливого навчання (спочатку в Ярославському педагогічному інституті, потім у Київському педагогічному інституті) працював у Полтавському педагогічному інституті та Черкаському педагогічному інституті.

У 1950 - 1952 роках обирався секретарем, другим секретарем Черкаського міському Компартії України.

У 1952 - 1955 роках С. М. Кузнєцов навчався в аспірантурі Академії суспільних наук при Центральному Комітеті КПРС. Після успішного закінчення Академії та захисту кандидатської дисертації С. М. Кузнєцов працював у Черкаському педагогічному інституті на посадах доцента та завідувача кафедри.

Багато років свого життя він присвятив науковій та педагогічній роботі в Черкаському педагогічному інституті, який згодом отримав назву Національного університету імені Богдана Хмельницького.

На всіх займаних посадах виявив себе здібним організатором та керівником кафедри. Як викладач, домагався високого рівня знань студентів з історії. Студентські наукові роботи, написані під його керівництвом, неодноразово відзначались на республіканських турах Всесоюзних конкурсів.

Сергій Макарович успішно вів науково-дослідну роботу. Як член авторських колективів, брав участь у виданні «Історії міст та сіл Української РСР (Черкаська область)» (Інститут історії Академії наук України, 1972. Головна редакція Української радянської енциклопедії Академії наук України).
Має понад сто (110) публікацій з історії України та Радянського Союзу.

Багато років С. М. Кузнєцов обирався заступником секретаря парткому Черкаського педагогічного інституту, був заступником голови президії обласної організації товариства «Знання», головою Черкаського міського відділення товариства «Знання», завідувачем кафедри університету Черкаського педагогічного інституту, позаштатним лектором, керівником історичної групи та керівником науково-методичної Ради заочної вищої партійної школи при Черкаському обкомі Компартії України, викладачем історії Черкаського гарнізонного університету при будинку офіцерів черкаського гарнізону.

За роки своєї наполегливої праці С. М. Кузнєцов неодноразово відзначався урядовими нагородами та грамотами. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1 ступеня, двома орденами Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, «Знаком Пошани», дванадцятьма медалями, у т. ч. «За відвагу» та «За бойові заслуги», медаллю ім. Макаренка, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.
Має звання «Заслужений працівник вищої школи Української РСР».

С. М. Кузнєцов зробив усе, щоб передати свій багатий досвід викладача та вченого нащадкам. Я пишаюсь тим, що маю честь бути його онуком.


Дмитро Ягунов

 від імені родин Ягунових – Кузнєцових – Примаченків


Переглядів: 9340 | Додав: dmytro-yagunov
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]