«Тумен Субудай-багатура примчався до Сигнака у хмарі пилу, що вкрила все небо. Субудай сидів, зігнувшись, на саврасому коні з довгим, до землі, чорним хвостом. Правий глаз витік, рубець ішов через брову і щоку, а лівий, широко відкритий, пронизливим поглядом проникав, здавалося, у таємні помисли людей. Воїни називали його «барсом з розрубаною лапою». Сам Чингісхан доручив Субудай-багатуру бути вихователем і військовим радником молодого онука, Батухана, продовжувача завоювань діда» (Василь Ян, «Чингісхан»)

... Читати далі »